Ух ти! Рибальський ще островом був тоді! :-D

Немецкие военнопленные на восстановительных работах в Национальном ботаническом саду, г. Киев.
Конец 40-х

Я бы не подписал процентовки за такую работу, это точно. Но есть другие, более высокие начальники, которые подписывали. Не бесплатно, естественно.

29 травня 1972 року до Києва завітав президент США Річард Ніксон.
Прибуття високого гостя наробило "шухеру" в київських владних коридорах. Спішно почався ремонт Бориспільської траси і Набережного шосе, на останньому надовго перекрили рух, залишили лише трамвай № 5. Було реконструйовано площу перед Верховною радою, розбито нові сквери.
Але справжня фантастика очікувала на мешканців вулиць Артема і Великої Житомирської, якими проходив маршрут кортежу. На той час там було чимало будинків 19-го століття з дерев`яним першим поверхом, обкладеним цеглою, та другим, - із саману. За одну ніч з 5-6 будинків на цих вулицях виселили мешканців, самі будівлі знесли, сміття від них прибрали, насипали чорнозему і навіть понатикали зелених кущів! Мешканці отримали квартири. А зелені куточки на місцях знесених будинків у народі й досі називають «ніксонівськими сквериками».
А ще гість мав відвідати Інститут надтвердих матеріалів – було таке в програмі візиту. Але розташовувався він на Куренівці, на вулиці Автозаводський, яка являла собою не кращу ілюстрацію досягнень розвинутого соціалізму. Кортеж вирішили пустити по Вишгородській і попід залізничним насипом по вулиці з дивною назвою «Резервна». За один день там позрізали непролазні чагарники й спорудили високий і щільний паркан, аби захистити витончені почуття містера Ніксона від споглядання хатинок приватного сектора, з ледь не солом`яними покрівлями та подвір`ями з вуличними вбиральнями та дров`яними сараями.
На радість народу, заасфальтували велетенську, бездонну калюжу на розі Автозаводської й Добринінської, що не висихала з часів німецької окупації й приваблювала до себе численних качок. Натомість на розі вулиць Фрунзе (нині Кирилівська) та Сирецької, на місці спішно зруйнованого гастроному поставили авангардний на той час павільйон, у якому тут же відкрили відоме багатьом кафе «Пінгвін». Мовляв, і у нас людям є де змістовно відпочити.

Оказывается в 47 году в Киеве были Джон Стейнбек и Роберт Капа, в общем отчет от них обоих
http://thedevochki.com/2017/08/02/zhenshhiny-rabota-tantsy-i-zastole-kakoj-uvideli-ukrainu-v-1947-godu/

Кстати на карте Киева на конец-то увидел виноградники, где потом был район Виноградарь, а лес на Синем озере совсем не поменял границы, выходит нынешние тропинки в лесу были и 75 лет назад, можно сказать и 100.

Если б ты мне позвонил, то я бы вас даже отвез :-D

Но, мож еще успею

и как до филда Жуляны лучше добраться?

Смотря "откудова"

Завтра-то завтра, но я график следующего дня планирую до 17-00 текущего дня.

А сообщение Коража появилось в 18.23, а прочел я его в 20:40 Теперь надо будет завтра стараться шевелиться побыстрее, чтобы часов до 16ти закончить всё. :)

Всё очень просто. Звонишь заказчику и говоришь - "идите, наверное, нахер. Не приеду я к вам". И всё :-D

Это нонсенс :-D

О кронировании деревьев (петиция)
https://focus.ua/opinions/410630-moratorij-na-ubijstvo-kogda-kievzelenbud-prekratit-unichtozhat-kievskuyu-zelen.html

Ти що Кличко ж найкращий мер, він такого не міг!