Карбід, гремучий газ, порошки всякі... Яких лише бімб ми не робили =)
Найпростіші, напевно, були "парашутисти", гайка з двома болтами і пакетом-парашутом =)
А ще ми в селі робили своє радіо :-D Увімкнули через трансформатор магнітофон в мережу, і на кутку грали свою музику в радіо-точках: рамштайн, продіджи, айрон мейден, металіка і т.п. Старші люди дуже дивувалися, що за *ня з радіо волає :-D
Да там особо нечего взять- корпус, гусеницы, башню ессно не скрутишь, бо тяжелое даже для недетских рук, ну а то что внутри, всякие приборчики то конечно растащили по домам. Пацаны постарше, позабирали что по серьезнее, всякие пнв, ну а нам пооставалось всякая фигня типа часиков или таких перископных окошек.
У нас такий свій "танк" теж був, називається "Монітор Железняков". Правда, я в його "розбірці" участі не приймав, це зробили старші покоління. Але розказували, що на ньому було багато діючого (чи напів діючого) обладнання. Коли я підріс, то мене туди водили на борт в "музей", то ще крутилися всякі ручки. А вже пізніше, коли охорону зняли, то його розібрали ще більше, а всередині засрали у прямому значенні цього слова.
За время войны «Железняков» прошел свыше сорока тысяч километров, отразил 127 воздушных атак, уничтожил 13 артиллерийских и минометных батарей, 4 батальона пехоты, 2 склада боеприпасов. А ви його засрали )