Коли нам накидали мінометами, баба з крайнього двору, метрів двісті від нас, поралася по хазяйству. Вона стала та дивилася, як на блокпості рвуться міни, мабуть не терплячи узріти, як одна з мін рознесе наш бліндаж. Коли я запитав її, чого ж вона не ховається, вона хмикнула: - Наши мальчики в нас не будут стрелять. А вам здесь делать нечего! Потім, як потепліло, вона знову вилізла на города, під час обстрілу. І осколком їй нахєр знесло половину бошки.
Действительно нужно в военкомате определиться как действовать в случае мобилизации, тро хоть и не отточено как скальпель, но это реально работающая штука. Все буде добре.